- пониклий
- —————————————————————————————пони́клийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пониклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до поникнути. 2) у знач. прикм. Похилений. 3) у знач. прикм. Полеглий (про траву, злакові). 4) у знач. прикм. Який звисає, звислий. 5) у знач. прикм. Пригнічений. || перен. Який має похмурий вигляд … Український тлумачний словник
пониклість — лості, ж. Стан за знач. пониклий … Український тлумачний словник
поникло — Присл. до пониклий 4) … Український тлумачний словник
пригнічений — I (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), придавлений, пригноблений, пониклий, прибитий, приголомшений, побитий, у[в]битий, розтоптаний II ▶ див. гнітючий, пригноблений I … Словник синонімів української мови